Коли не було ще мене і Тебе,
Любов на Землі лиш снилась…
І небо було де-не-де голубе,
Веселку сприймали, як блідо-рябе,
Але так серця не бились…
Уперше побачив Твій зоряний лик,
Спинився, в душі калатало:
Ось Жінка моя, я Її чоловік,
В тенета попався із миті навік,
І дня, і ночЕй мені мало…
Як полум’ям груди тоді обпекла,
Не знаю, та чари Ти маєш,
Що будні в кришталь переводиш зі скла,
А Усміх спроможна зліпити зі зла,
І досі мене обпікаєш…
Ти щастя і радість, палітра ідей,
Тепло і мій затишок ніжний,
Найкраща із поміж мільйонів людей,
Усім би добра роздала із грудей,
Мені…, своїй часточці…, грішній…
Я кращий з Тобою, з Твоїм почуттям,
Ти вибух емоцій і милість,
Завдячую всім і коротким Життям,
Цілую і мучу завжди до нестям,
Без Тебе таке й не снилось…
Якщо в чоловічому серці вміщається стільки гарних, приємних і заворожуючих слів, такій жінці можна тільки позаздрити. Хай буде вона Вам здорова і щаслива!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
