Ти дозволь мені тебе кохати,
Безнадійно, безпросвітно,
Біля серця душу потримати,
Пригорнувши ніжно-ніжно.
Ти дозволь мені тебе зігріти
У долонях, як пташину,
Хоч для когось ставши теплим літом
На секунду, на хвилину.
Ти дозволь мені тебе зустріти
В самотині радісно очима,
Крила відшукати і злетіти,
Пустки дим ламаючи плечима.
Ти дозволь мені себе украсти,
Як крадуть ні в кого частку неба,
Бо боюся, чесно мовлю, впасти
На безлюдді у самого себе.
|