Вишенька
Ти з мого торту вишенька Він якої я пянію Твої солодка посмішка Від неї я божеволію Ти неначе ваніль, Пахощами так і маниш Я покірний раб твій Ти моє серце раниш Ти неначе гарячий шоколад Якій на відстані мене гріє Але про твій аромат Моя душа лише мріє Я б все на світі віддав Щоб тобою насолодитись знов Але я в полоні без прав Лише вітер зуміє передати мою любов Де очі як зіронькі прекрасні Заради них я живу Я вірю що настане день ясний Я знову поцілую вишеньку свою
Додав: natasha00125 (27.05.2018)
| Автор: © Солодчук Наталія
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1314 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Вірш дихає вдячністю і новонародженою радістю. І справді, кожен день - як Божий дар.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА