Пожовкле листя опадає, А разом з ним моя любов. Ти в моєму серці вже не сяєш В думках тебе не має теж. Лиш слід самотності й печалі змогла зоставить після себе ти... Я вірив,що кохання-це назавжди Що з тобою не розлучимось й на мить. Цю ілізію сповідував я довго Й тепер залишився ні з чим.
Навіщо ти розбила вірне серце? Навіщо розтоптала мою палку любов? Я один і без нічого Без кохання,без добра Немов пуста,покрита пилом,ваза Яка чекає на нове життя.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
у Вас 
