Пожовкле листя опадає, А разом з ним моя любов. Ти в моєму серці вже не сяєш В думках тебе не має теж. Лиш слід самотності й печалі змогла зоставить після себе ти... Я вірив,що кохання-це назавжди Що з тобою не розлучимось й на мить. Цю ілізію сповідував я довго Й тепер залишився ні з чим.
Навіщо ти розбила вірне серце? Навіщо розтоптала мою палку любов? Я один і без нічого Без кохання,без добра Немов пуста,покрита пилом,ваза Яка чекає на нове життя.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1096 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за