На схилі днів
Коли у серці відчуваю втому,
Холоне тіло, знаю-йде зима,
Тепла шукаю й місце те знайоме,
Де нам з тобою квітнула весна.
Іду туди у тихий той куточок,
Де ти мене з любов'ю пригортав,
Тулилась я, як зірваний листочок,
А ти мене від вітру захищав.
Ідуть роки і ти вже похилився,
Та ти зі мною, а з тобою я,
Коли ж нас двоє, день ще не скінчився,
Хоч нічка вже за обрієм літа!
Тож поки день і серце в грудях б'ється ,
В обіймах ще знаходимо тепло,
А чорний ворон десь високо в'ється,
Берім усе, що Богом нам дано!
Додав: Таля (14.09.2018)
| Автор: © Наталія Буняк
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1791 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА