Щось стало надоїдливо жити. Розумієш , що все одно буде одне і теж: молодість, проблеми, старість, хвороби і смерть. Але ж так ще хочеться побути разом з тим, кого любиш. Хоч би ще трохи поговорити по душам у цьому хаотичному світі проблем і труднощів. Любов ще заставляє хотіти залишитися у цій дурнуватій реальності, яку створили люди.
Із вереснем зустрілась знов,
Він починає ляпати на листя жовтим,
Життя буває набридає, та любов,
Все тягне залишитися, бо пані осінь,
Бажає , мабуть, що би ми іще удвох,
Побули́ разом серед дощових мелодій….
Вересень, 2018 рік.
Для людей, з відвертими почуттями, Ірина Пшиченко
Продовження від Чумак Катерини. ( Дякую за доповнення)
Побачили красу осінньої листви
І квітів хризантеми, що, ніби
Всім наперекір чекають холоду і вітру,
А, може, й снігу раннього... Хтозна
Коли закінчується осінь і починається
Зима, та ми удвох і під музичний спів
Дощу чи снігу ведем душевний гомін
Про життя...
Яскраві фарби Леоніда Афремова ( художник)
Картинка з інтернету
| 
у Вас 
1
