Я кохала тебе, як весна в різнобарвім намисті
Вся пашіла, співала, і лила тепло в наші дні,
А проміння ясне, цілувало скрізь квіти барвисті,
Ми на крилах літали в чарівні , незнані краї.
Я кохала тебе, коли вітер куйовдив волосся.
Я грайливо здувала з розсміяних карих очей,
Наші долі сплітались в одне голубе суголосся ,
Я горнулася ніжно до милих і теплих грудей.
Ми були молоді, у коханні роки пролітали,
І здавалось не буде кінця цій квітучій весні,
Та скічилась весна , і все ближче зимовії далі,
Все ж кохання палає, як і в ті зачаровані дні!
Твоя тепла рука, ніжно гладить сріблисте волосся,
Я цілую уста, і ще й досі шепочу”люблю”,
Я до твого плеча, як бувало й колись, пригорнуся,
На двох сон- дасть нам крила вернутись у юну весну.
Гарно за винятком "Та скічилась весна , а ми друже з тобой підупали," тут треба щось зробити, можливо буде краще так -Та скічилась весна , і ми раптом якось підупали, не наполягаю на цьому варіанті, але змінити треба. Такі юні вірші може писати тільки світла душа.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Я не згоден з вашою політикою, бо кожен би мав право писати, якщо має що. Але, у знак протесту, на вашому сайті мене не буде 1 місяць: нащо вам вірші, переклади, новини, реліґійні нас
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
у Вас 
0
