Коментувати також можна з та

Сб, 21/09/19, 15:08
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [974]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [130]
Аудіовірші [49]
Українцям [2442]
Вірш-пісня [511]
Вірші про Україну [1382]
Вірші про рідний край [755]
Вірші про мову [161]
Збірки поезії, поеми [111]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [82]
Загадки [15]
Верлібр [140]
Елегія [51]
Історичні вірші [278]
Вірш-усмішка [953]
Вірші про сім'ю [378]
Вірші про рідню [137]
Вірші про жінок [639]
Вірші про чоловіків [99]
Вірші про військових, армію [176]
Вірші про Перемогу, війну [297]
Вірші про кохання [3154]
Вірші про друзів [705]
Вірш-казка [125]
Казка (проза) [25]
Проза для та про дітей [18]
Вірші для дітей [297]
Вірші про дитинство [315]
Вірші про навчання [50]
Вірші про професію [75]
Вірші про eмiгрантів [142]
Вірші в перекладі [595]
Вірші про свята [191]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1155]
Вірш-тост, вірш-привітання [90]
Для мене поезія - це [185]
Поети [264]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [22]
Релігія [270]
Щастя - ... [551]
Жінка - ... [244]
Життя... [3694]
Філософам [1231]
Громадянину [814]
Метафізика [136]
Опитування для Вас:
Де Ви проживаєте?
Всего ответов: 968

І як без статистики?
загрузка...
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

В розлуках завжди блякну

В розлуках завжди блякну, як платтячко на сонці,

В розлуках вигоряю, як спалена стерня,

Розлуки ненавиджу, вони, неначе стронцій,

Випалюють всю душу до кореня, до дна.

 

В розлуках завжди гину, як легень в бойовиську,

Під прапором кохання від кулі самоти,

То тільки так здається, що зустріч наша близько,

А рушиш, то століття, і не одне ще йти.

 

В розлуках завжди тону, як з каменем на шиї,

І настрій геть псується, немов від часу мрець,

І тільки вовкулака у днях подальших виє

Із мінаретів долі, котру згубив Отець.

 

В розлуках завжди гіркну старими полинами

І трухну в сивий попіл, як стоптаний бур’ян,

І серденько на потерть щербатими млинами

Зітреться, щоби розпач із нього грів кальян.

 

В розлуках завжди кисну гнилими кисляками

І в глеки розливаю вже й не сльозу, а біль,

Затоптаний роками, як битий шлях дядьками,

І вжитий в непотрібність, як хліб, що здибав цвіль.

 

В розлуках завжди гнуся, як воїн між полону,

І зраджую, буває, сам поклик до мети,

Від кореня надії відрубую я крону,

Бо нащо пнутись в небо, як там відсутня ти.

 

В розлуках завжди гасну, як свічка догоріла,

І геть згорів би духом, та є один сірник,

Це ти, моя кохана, що в серце прилетіла,

І мовила: «Чекаю»; аби я геть не зник.

 

І я, рвучи розлуки загубленими днями,

Через простори віку, що втіляться у мить,

Торкнусь руки твоєї, і теплота між нами

Проллється, ніби в ранок ясніюча блакить.

 

В розлуках я вмираю, лиш панахид не треба,

Бо воскресаю знову у сотий-сотий раз,

Коли тебе побачу і пригорнусь до тебе,

І поцілунком знову переплететься час.

 

Заради тої миті блаженства і розради,

Заради того серця, котре, немов своє,

Я всі розлуки світу перепущу до влади,

Бо всі вони нікчемні, як ти у мене є.


Додав: miknech (20/08/19) | Автор: © Михайло Нечитайло
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання
 
Переглянули твір - 335 чол.
 
  
  у Вас # закладок

автору
за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
0
1 Asedo1949 • 14:18, 24/08/19
В розлуках я вмираю, лиш панахид не треба
Бо
 воскресаю знову у сотий-сотий раз,
Коли тебе побачу і пригорнусь до тебе,
І поцілунком знову переплететься час.

Знаєте,  а  я  загубилася,  читаючи  Вашого  вірша, як  у  темному  лісі.  І  тільки  ось  цей  катрен  яскраво  підкреслив  те,  про  що  кричала  душа,  продираючись  через  терні пишності  і  вишуканості  складних  словосполучень, і  поетичних  фраз. Не  скажу,  що  вірш  поганий,  але  вразив  мене  саме  цей  катрен.
avatar
0
2 miknech • 23:13, 24/08/19
Дякую, пані Катерино. Напевно, не дарма Ви звернули увагу саме на цей катрен, бо він є передостаннім, а наприкінці твору якраз і має викристалізовуватися те, що хотів сказати автор.
avatar
0
3 Лілія • 07:21, 28/08/19
Кричущі рядки. Пятірк hands
avatar
0
4 miknech • 21:07, 28/08/19
Дякую щиро, Ліліє.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
avatar

загрузка...

ОСТАННІ 10 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")


             Украина онлайн


Форма входуу
Логін:
Пароль:
Інформації:     
Випадкове ВІДЕО з сайту:
Ось що буває коли почуття гумору поєднує...
00:03:25

ПОНОВЛЕНІ ТЕМИ ФОРУМУ:

ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Twitter, Тел.: 068-083-95-79
    E-mail: vagonta@gmail.com, virchi@yandex.ru

загрузка...

НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz