Ця напівтемрява в кімнаті,
І свічка плаче при столі,
І ти вродлива, в білім платті
Ось тут, на відстані руки...
Така далека, і Карпати
Мені премилі і близькі.
А я на Сході й наша зустріч
Лише на відстані руки.
Тут біля мене бездоріжжя,
Розбитий міст і бліндажі...
І зустріч наша тут, при зорях,
Уже на відстані руки...
Я б із задоволенням випила б з Вами філіжанку зеленого чаю. І поспілкувалася б
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
virchi: Навіть у найкращих місцях душа тягнеться до рідної землі. Війна змусила людей залишити домівки, але серце залишається прив'язане до України. Вірш схожий на голос української діаспори воєнно
у Вас 
0
ще раз дякую