A я не розумію для чого тут прямий переспів рядка Ліни Костенко «Я тяжко Вами так переболіла»...?
Ця казка довгою не прожила. - довго (довгою - тільки для ритму).
тепера - діалектне, тепер.
Це ніжне сяйво, як мала дитина, - чому тут про малу дитину? Якщо це натяк, що героїні лишилось на згадку дитя від кохання, то натяк не чіткий. Якщо ж цього натяку нема, я взагалі не розумію образу.
Гарний настрій, ніжно, багато є хорошого, але названі речі збивають враження. Успіхів!
Який ще переспів? Щодо діалектного слова, то не знаю. в моєму окруженні люди так часто говорять. Вибачте, що Вас не задовольнила. Щодо малої дитини, то ніжне сяйво, таке безневинне і тендітне, як дитина. дякую за коментар.
Спасибі за слово "опудальце". оцінила. Щодо переспівів, то якщо чесно, не знаю про що ви. Ліну Костенко не читаю і не люблю з дитинства. Тому витбачте, але обвиняти мене в такому не треба. що думала, те написала. я ніколи нікого не переспівую.
Міра, то не обвинувачення,Боже борони,і Вам не образа, то скоріше підказка. (Та навіть і не підказка - часом відомий рядок вживається поетом з якоюсь певною метою. Я мети не зрозуміла, тому і перепитала.)Для того, мені здається, ми і виходимо на публіку, щоб удосконалюватись. Хоч я розумію, що це важко, і дякую за нормальне сприйняття чужих думок. Ви не повинні читати кого не любите, але цей вірш такий відомий, що більшість інших любителів поезії його знають (вірш, до речі, чудовий...), і багато краще рядок змінити. Але якщо Ви хочете конкурувати - воля Ваша... Щодо -Діалектне, - ой, бути поетом не так просто,як здається; мусимо багато читати і багато знати....
На це скажу Вам лише одне: думати так, як усі, це бути дурною. Я ніколи не беру чужі рядки. Те, що відчувала, те написала. Змінювати нічого не буду, бо викинула цей вірш, так як і інші. Карєра маленької поетески закінчилась. Щодо діалектів, то на те вони й діалекти. А якщо їх не вживати у нашу мову, це те саме, що викинути всі слова іншомовного походження.
Жаль, що Ваша реакція на прості замітки по віршу саме така - Карєра поетески закінчилась. Навпаки, думаю - коли виходиш з віршами на люди, то все тільки починається. Тож, сподіваюсь, Вам просто потрібна перерва. Хоч - участь бути поетом завжди непроста, і тому порада, яку я колись чула у відповідь на мої сльози від перших критиків: якщо можеш не писати - не пиши, є справді порадою недурною. Хоч, я не писати не змогла, і думаю, так само і Ви. Тоді не лишиться іншого виходу як потроху вдосконалюватись. Правда, ще можна лишити свої творіння навіки тільки в темноті власних закритих зошитів... То все одно - самотерапія.
Мабуть, виберу самотерапію. І це реакція не саме на вашу критику. Вашої вини тут немає. Просто я зрозуміла, що вірші мені приносять більше болі, ніж щастя. А я не мозахістка. мені це не потрібно. Вдосконалюватися просто не хочу. Я все життя була ідеальною, але хоч тут можна схибити....
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
-1
