Ти - не звичайна, а неймовірна,
У кожнім русі, мов та богиня,
Моя закоханість не папірна,
Бо ти відверта у кожнім згині.
Мов малахітом зелено-сірим,
Причарувала вогнем з-під вії,
З тобою легко, не йму я віри,
Так, мабуть, більше ніхто не вміє.
Та я й не хочу нікого більше,
Ти ангел мій, найнайнай в усьому,
Не важить, що я в собі залишив
Частинку тебе лиш тиждень тому.
Цілую простір, тобою марю,
Долоні чують як тихо танеш,
Чи будем ми, чи не будем в парі,
Пообіцяй, що щаслива станеш...
|