Два сапфіри манять погляд,
Мов рубін, вуста палають,
Образ твій постійно поряд
Мене холодом проймає...
Білосніжністю перлини
Світять усміхом чарівним,
До бурштину кос прилину,
Ти, мабуть, назвеш це дивним...
Ніжним воском розтечуся
Між тілесних діамантів,
Задзвенить кришталь у вусі
Від моїх п'янких талантів...
Лиш віддайся в вир любові,
Не гаси тепла проміння,
Жар мого вулкану крові
Розпече твоє каміння...
|