Цікаво, чи є ще на світі люди, Які ніколи не зрадили, Хто дихає легко, на повнії груди, І іншим так жити радили б?... Чи здатні ще близькі відверто любити, І бути до скону вірними? Звичайно, це важко, бо легше – згубити, Та втрати чи будуть співмірними?... Як треба плекати, як краще кохати, Щоб враз ненароком не схибити? У кого рецептів до щастя прохати, Як тую взаємність надибати? Спокуси безсонні на кожному кроці, Солодкі, гіркі, невгамовнії, А хочеться певності, щирих емоцій, Зв’язки щоб були ці кровнії… Хто болю не чув, в кого ціла душа, Повідайте світові чудо, Я вірю, ви є, ну, принаймні, з вірша, Чи зрада – синонім до - «люди»?...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1324 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
