Нд, 15.06.2025, 18:51
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [664]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3431]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1314]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

... любов...

А пам’ятаєш, як я любила?
Як я раділа кожному дню?
Як разом з тобою на крилах летіла?
Як очі горіли – сказав бо «люблю»…
І я пам’ятаю падіння із неба…
І серце на тисячі сколок в руках…
Біда моя в тім, що так щиро кохала,
Не вірила в маску на обличчі твоїм.
Ти пив мою силу і спрагло впивався
Покірністю, вірністю, світлом моїм
І тішив себе, що в руках твоїх сила
Спалити і душу й життя моє вмить.
Життя обривав довго-довго по нитці,
Емоції болю й страждань смакував
Ти бачив тобою зламану волю,
Й як тихо згасало в зіницях життя!
І лише допивши в мені все до краплі,
Ти місця живого не лишив в мені…
Ти просто пішов, написав на прощання,
Назавжди забудь – це примарна любов!
І кригою вкрилась душа, згасло світло,
Пропали бажання і мрії мої…
Всі ночі шептала я тихо до Бога…
«Дай бути з Тобою на небі Твоїм»
І рік, потім другий, як тінь я ходила…
Щоночі «вовчицею вила» крізь біль…
І жити бажання зовсім не горіло…
Лиш те, що я мама тримало за світ!
Та з неба почули, тримали за руку,
В душі затепліло щось зовсім нове!
Безцінну любов дарували за муки,
І крила і силу дали мені в дар!
Я стала доросла і мудрість надбала…
На сотню років помудріла душа…
З’явились бажання, воскресли надії…
Вдихнути глибоко нарешті змогла!
Ті довгі роки я тебе чекала…
І виправдань тисячу знову знайшла…
Просила у Бога за тебе й за себе…
Простити тебе, однак, не змогла…
Пробачила я? Ні, таки не простила…
Не має прощення за зраду твою…
Судити ж тебе я Бога просила,
Воздати за все, що в житті сотворив!
Чи щастя бажаю тобі? Чи любові?
Чи успіху, вдачі, чи здійснення мрій?
Єдине, мабуть, чого побажаю…
Хоч раз у житті зрозуміти мій біль.
А я буду жити, любити, творити
І світло приносити в інше життя…
Є щастя в житті – любов відчувати,
Хто зрадить її – помирає душа!

Додав: Ludmilka (12.09.2020) | Автор: © Людмилка
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Вірші про кохання, Курбай Людмила

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1448 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz