Я осінь заплела собі в волосся, В очі ввібрала зелені лісів, Пісні наповнила пташиним відголоссям, І спокою ввібрала від землі… Я ніжною осінньою сльозою Зігріюсь і розтану на губах. Я так давно сумую за тобою… І серце так тріпоче, як пташка у руках. Я не пізнала ніжності твоєї І не зігріта рук твоїх теплом… Між нами завжди люди і проблеми І гріє душу лиш моя любов. Таку її дарує Світ не часто… Терпінням, спокоєм укріплює її І розфарбовує її щоденним щастям І мріями про тебе, що в мені… Теплом моя душа стирає тугу… Зневіру зцілює моя любов… Я вірю скоро час настане другий І ти писатимеш вже серцем про любов… Я осінь попрошу думки хай змиє Довіри я прохатиму в Творця… Хай втіляться мої найкращі мрії Любов моя хай творить майбуття!!!
Дякую! вчитимусь більше уваги приділяти формі)) все приходить з досвідом.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
