Я вірила крізь біль і страх, Довіру в душу я вплітала… Її розсипав по стежках… Так довго віра знов згасала. Закрити ладна я любов На тисячі замків від себе… Боюсь торкнутись тебе знов… І розчинитися крізь тебе. Не хочу більше болю я, Не хочу гріти ніччю холод… Ти знав, була лише твоя І вірною була б до скону. Я б віддала усю любов, Хоч попри світу заборону, Творила б Бога знов і знов… І не втомилася б ніколи. А ти відмовився від мене, Шукав спокусу не в мені… Байдужість дарував для мене, Мовчання дарував мені. Моя любов завжди є щира, І пристрасть є й вогонь в мені… Та джерело твоєї сили Не захотів знайти в мені.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
0
