Я вірила крізь біль і страх, Довіру в душу я вплітала… Її розсипав по стежках… Так довго віра знов згасала. Закрити ладна я любов На тисячі замків від себе… Боюсь торкнутись тебе знов… І розчинитися крізь тебе. Не хочу більше болю я, Не хочу гріти ніччю холод… Ти знав, була лише твоя І вірною була б до скону. Я б віддала усю любов, Хоч попри світу заборону, Творила б Бога знов і знов… І не втомилася б ніколи. А ти відмовився від мене, Шукав спокусу не в мені… Байдужість дарував для мене, Мовчання дарував мені. Моя любов завжди є щира, І пристрасть є й вогонь в мені… Та джерело твоєї сили Не захотів знайти в мені.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
