З натхненням вслухаюся в кожнеє слово,
Захоплення мого мелодію настрою,
На слух ейфорію плекаю ранкову,
До вечора тішуся миттю не частою...
Щоденно життя розбирає години,
Та вірю і жду схвильовано:
Що ти пригадаєш про мене, людину,
Не тільки від всіх приховано...
Ти вкотре мені написала "Цілую",
Щасливо втішаюся, не зазіхаю,
"Добраніч", "Скучаю", а в грудях вирує,
Бо хочу нарешті почути: "КОХАЮ!!!!",
Бо хочу, щоб серце сказало: "Я знаю"...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
у Вас 
