Даремно тих жінок карати, Які закохані в карати, Вони покарані, бо – ниці, Хоч біжутерно – чарівниці… І не виводяться в тих воші, Хто з вами виключно за гроші, І намагатися не варто, Себе, в них доля, продавати… Не створить затишку динамо, Відверто кажучи між нами, Таким весь час на сцені грати, Хоч їхнє місце – швидше – грати… Наївся фальші і напився, Не раз замріяно купився, Не хочу відьом, фурій, - досить, Хто любить, та… любові… просить…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас