Втікає сон з подушки на подушку, Аж кошеня стурбовано муркоче, Здивовано до серця тулить вушко, Мов заспокоїти мене, обнявши, хоче… Лежу у ліжку у котячих лапах, Від всього світу в спогади зашився, Вдихаю спрагло твій солодкий запах, Що у думках, мов потайки, лишився… І хоч я гладжу не кохане тіло, І не твої зіниці зустрічаю, Твій аромат відчути закортіло, Бо я люблю тебе, бо я… скучаю…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
у Вас 
