Любов надпивши, наодинці, вустами грію чаю кружку...
На самоті, люблю, скучаю, Чебрець і м’яту, і мелісу, Мов почуття, кладу до чаю, На світ дивлюся з-за куліси… Пишу про неї знову вірші, Про ту, яку щодня чекаю, В якої очі – наймиліші, Яка в собі мене плекає… Ковток тепла беру у душу, І спокій, затишок вдихаю, Заради мрії жити мушу, Яку, не стрінувши, кохаю… У ароматі трав’яному Я чую запах її тіла, Найближчу, рідну, не знайому, Яка б, цілуючи, тремтіла… Освідчуюсь уявній жінці, Малюю щастя самотужки, Любов надпивши, наодинці, Вустами грію чаю кружку…
Чудовий вірш. Тільки треба прибрати тире. Дякую за гарну лірику! :sm1:
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
:sm1:
