Лежу у ванній, гладжу твою шкіру, Не можу погляду від тебе відвести, Сягаю розумом небесного ефіру, Висот якого не розповісти… Цілую губи, крапельки із душу Стікають ніжністю у збуджені кутки, Пронизують, немов торкають душу, Підпалюють троянди пелюстки… І від свічі зворожують півтіні Найменших рис моєї Афродіти, Яка мене в обіймах, в білій піні У почуттях примушує німіти… Я відчуваю за спиною крила, Моя лебідка, неземна краса, Мені себе навіки ти відкрила, Тебе мені послали небеса… ************************************ Прокинувся від холоду і льоду, І самоти в спустошеній душі, Провів очима у минуле воду, І сон поклав миттєво на вірші… Тепер щораз, лягаючи у ванну, Я мимоволі жмурю свої очі, Чекаю сон про неї, наче манну, Ту теплоту, взаємини пророчі… ************************************ Цілую губи, крапельки із душу Стікають ніжністю у збуджені кутки, Пронизують, немов торкають душу, Підпалюють троянди пелюстки… ************************************
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Не втрачає суті. Дай Боже, щоб вона була завжди. Мріяли розбудувати Україну. Тепер мрії помінялись місцями. НА першому місці ВИЖИТИ І ЖИТИ!! А далі вже ВІДБУДУВАТИ. І лиш тоді
у Вас 
0
