Не смітіть без іскрин словами, Бережіть теплоту свою, Аж до полум’я поміж вами, До несили мовчать: «Люблю…» Не цілуйте заради шалу, Це приємно, та не спроста, Не бджолине вбиває жало, А частіше – п’янкі вуста… Не чаруйте заради хіті, Не стріляйте очима в ціль, Бо від зради – одне жахіття, І на серці – навічно – цвіль… Не кохайтесь, як дикі звірі, Не у плоті – найвища суть, І ніякі відтінки сірі, Вам кохання не принесуть… Просто будьте відверті, щирі, До його чи її почуття, У буденно-стрімкому вирі, Без любові, хіба – життя?
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
у Вас 
