Якби ти хоч раз вгадала, Що коїться в мужніх грудях, Від відчаю ти б ридала, Бо мовчки завжди на людях Себе при тобі долаю, Цілую в уяві ротик, І дико, мов вовк, волаю, Бо ти не моя на дотик… Якби на секунду взнала, Як хочу твоєї ласки, Ти б раз на завжди пізнала, Що не у достатку казка, І справжні не ті, відверті, Які напоказ – герої, А – віддані, ніжні, вперті, Для кого – кохані – двоє… Якби ти хоч раз відчула, Як бродиш моєю кров’ю, Ти просто летіла б, чула, Що в світі мене любов’ю Ніхто вже не напуває, Не вабить вночі причастям, Таких, як я, не буває, Хто марить для когось щастям…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1168 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас