Дозволь мені поглядом ніжним Тебе цілувати. Дозволь! Думкам віддалася я грішним – Над ними ти справжній король.
Дозволь… Цілуватиму очі, Які забирають в полон Серця й сподівання дівочі, І мрії, і спокій, і сон. Дозволь!.. Цілувати ті руки, У теплих обіймах яких Тріпоче кохання і муки, Цнотливість народжує гріх... Дозволь цілувати в цей вечір І сміх твій, і серця биття, Забутись в пориві безпечнім, Приспавши своє каяття...
Спасибі за радість святую: Кохання – то щастя дитя. Дозволь… Я тебе зацілую Всього до напівзабуття.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1287 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
