Дозволь мені поглядом ніжним Тебе цілувати. Дозволь! Думкам віддалася я грішним – Над ними ти справжній король.
Дозволь… Цілуватиму очі, Які забирають в полон Серця й сподівання дівочі, І мрії, і спокій, і сон. Дозволь!.. Цілувати ті руки, У теплих обіймах яких Тріпоче кохання і муки, Цнотливість народжує гріх... Дозволь цілувати в цей вечір І сміх твій, і серця биття, Забутись в пориві безпечнім, Приспавши своє каяття...
Спасибі за радість святую: Кохання – то щастя дитя. Дозволь… Я тебе зацілую Всього до напівзабуття.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1309 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
