Як у стіну, до серця б’юся, Не так поглянути боюся, Сім’я, знайомі, на роботі, А я – на потім, все – на потім… Горю, палаю почуттями, Мене вертаєш ти до тями, У котре, знову, наче мантра, Я чую в слухавку: «До завтра…» Сумую, мучусь, мрію, вірші Пишу про очі наймиліші, Виписую для тебе оди, «Сьогодні, вибач, не виходить…» Прошу, випрошую зустрітись, Теплом від дотику зігрітись, Неначе жебраю про милість, А ти у відповідь: «Втомилась…» Хоч на секунду, на хвилинку, Додай до мене половинку, Відмовки нащо неутішні, Коли самотньо тліють тижні?... Я прагну ніжно обіймати, Взаємно пристрастю проймати, А поки в відголоску сотім, Чекаю поки прийде потім…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Не втрачає суті. Дай Боже, щоб вона була завжди. Мріяли розбудувати Україну. Тепер мрії помінялись місцями. НА першому місці ВИЖИТИ І ЖИТИ!! А далі вже ВІДБУДУВАТИ. І лиш тоді
у Вас 
0
