Як пересилити той потяг, Що манить крила на вогонь? Метелик ніжний в мужній плоті, За почуттями удогонь… І розумію – обпалюся, Згорю зсередини до тла, Та в кожнім погляді і русі На жар лечу її тепла… Здуває вітер по іскрині, І в серце цілить, як стріла, Слова випалює незримі, Яких вона не сприйняла… Тріпоче тіло махаона, В багаття лину стрімголов, Її обрав серед мільйона, І спопеляючу любов…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Не втрачає суті. Дай Боже, щоб вона була завжди. Мріяли розбудувати Україну. Тепер мрії помінялись місцями. НА першому місці ВИЖИТИ І ЖИТИ!! А далі вже ВІДБУДУВАТИ. І лиш тоді
у Вас