Як пересилити той потяг, Що манить крила на вогонь? Метелик ніжний в мужній плоті, За почуттями удогонь… І розумію – обпалюся, Згорю зсередини до тла, Та в кожнім погляді і русі На жар лечу її тепла… Здуває вітер по іскрині, І в серце цілить, як стріла, Слова випалює незримі, Яких вона не сприйняла… Тріпоче тіло махаона, В багаття лину стрімголов, Її обрав серед мільйона, І спопеляючу любов…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1284 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
