Чому не дзвониш? Розлюбив? Чи іншу вже приголубив? Тебе для щастя я обрала, І ні хвилиночки не грала… Життя чомусь не зводить нас, Хоч я молюсь про кожен шанс Побути поруч із тобою, Теплом ділитися, любов’ю… Чому не пише віршів ліра? Чому в тобі така зневіра? Я мрію теж тебе обняти, Прошу, сердитися не варто… Віддам усю, себе і душу, До цього звикнути я мушу, Наблизься знову, милий, любий, Твої відчути хочу губи… За дотик твій усе б віддала, Бо пам’ятаю, як літала, Пірнала в море із гори, Пробач мене, заговори… Якщо в тобі живе кохання, Востаннє виконай прохання, Забудь, чого б там не було, Скажи у відповідь: «Алло…»
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1370 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
