Чи бачив ти хоч раз, щоб вовк пішов?...
Лишив щоб вірне серце і кохання?…
Щоб на розтерзання прирік справжню любов?...
І люблячих на тихе умирання?..
Ти чув, щоб вовк від небезпеки втік?...
Щоб здався на поталу ситуацій?...
Чи бачив, за короткий вовчий вік,
Прогнувся щоб від правил, популяцій?...
Не вовк – лиш пес, і то, не гордий він…
Як не стоїть стіною у любові…
Такому не пізнати за весь вік…
Як жити вірно із душею в змові…
Вовк не залишить поки кров жива…
Не зрадить вірність і любов до смерті…
Не зрадить, бо в руках чужа душа…
Це не підвладне світу круговерті…
|