Ейфорія – ближча, ніж мрія, Вона – зараз, вона – реальна, Відчуваєш, як серце мліє, Як палає душа астральна… Апогею – найвища точка, Коли навіть у сірі будні Зацілована кожна мочка, У бажання, у незабутні… І взаємність – не просто звуки, І не дань, голосіння моди, Це коли ти змикаєш руки Від любові, від насолоди… У обіймах – твоя, єдина, Неповторна і неймовірна, Саме та, для життя людина, Яка знаєш, що буде вірна… І не матимеш місця страху, У єднанні думок відвертих, Бо від крил насолоди змаху Все від нині, минуле, стерто… Тільки ти і твоя жаринка, Без вагання і колихання, Чоловіка й навіки жінки, Ейфорії – навік – кохання…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1402 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
