Що, скажи мені, наше “кохання”
Із тобою мені принесло?
Невичерпні глибини страждання,
Незлічене принижень число.
І чи можна сказати “він зрадив!”,
Як потрапивши в той буревій,
Шквал емоцій, мінливості градів,
Я від тебе сховався у Ній?
А тепер здалека споглядаю:
У щоденності хтивих марнот
Послідовники радо вступають
На кохання твого ешафот.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1417 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
