Звичайно, всіх розсудить час, І ким я був, і є… для тебе…
Вдавати щастя на обличчі, При всіх подяки слати небу… А я спитаю в тебе двічі: А що – для тебе? Що – для тебе? Ніхто не знатиме про рани, Ти обійматимеш лукаво… А прокидаючись з ним рано, Ти будеш мріяти про каву?… Живеш в ілюзіях сім’єю, Уболіваєш за дитину… А він тебе назве своєю, Без фальші навіть на третину?... Дитина виросте, дозріє, Візьме твою буденну маску… А ти спустошено прозрієш, Для чого ждати цю поразку?... Тебе любити не примушу, Але задумайся, прохаю, На мить твою торкнувши душу, Я щиро й віддано кохаю… Ти знаєш, що з’єднала нас Лишень відвертості потреба… Звичайно, всіх розсудить час... І ким я був, і є… для тебе…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
