Твій запах, пристрасть, досі на руках, Неначе впившись в огрубілу шкіру, А мій секрет не в плинності, роках, А мій секрет, що я не втратив віру… Не розтрачав ні ніжності, ні слів, Ні поглядів заради просто хіті, Нічого не робив в житті на пів, У пам’яті беріг щасливі миті… Тому твоя невинна чистота, Так у мені розбурхала натхнення Торкатись, мов до чистого листа, І пошепки казати одкровення… У твому погляді ще море запитань, У твому тілі – тисячі загадок, Не стишено в минулому метань, Не стерто біль і зрад буяє спадок… Вдихаю збуджено тебе з долонь, Твою жагу, твоє мене бажання, Від п’ят моїх до памороків скронь Мене п’янить моє в тобі дрижання… І навіть час, і навіть тлінний вік Не промине, свічею не згорить, Бо з кожним блиском з-під повік З тобою щастя хочу повторить…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Я не згоден з вашою політикою, бо кожен би мав право писати, якщо має що. Але, у знак протесту, на вашому сайті мене не буде 1 місяць: нащо вам вірші, переклади, новини, реліґійні нас
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
у Вас 
0
