Ідеш, лишаючи мене Свічею в ночі, наодинці, Палахкотітиме сумне, Бо спокій мій іде у жінці… Між двох схололих подушок Думок блукає добра сотня, Кладу несказане в мішок, Без мене, вірю, теж – самотня… А раптом ти, проживши мить, Свій подих враз переведеш, Про мене спогад защемить І ти від мене не підеш…
І ми будуємо у снах своє майбутнє . В думках бажання бути тільки не самотнім .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
