Звичка, як свічка, між вами не згасне, Тільки якщо це є звичка – кохати…
Звичка – як та недопалена свічка, Воском стікає і з часом пустіє, В надто гарячих, зотлівши, густіє, В холоді буднів – прикрашує вічка… Звикнути – легко і звикнути – просто, Важче – палати, живити багаття, Той не загасить взаємного щастя, Хто не байдужий до власного росту… Звичка просити, а то й – вимагати Спалює тепле, бажане, прекрасне, Звичка, як свічка, між вами не згасне, Тільки якщо це є звичка – кохати…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1541 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
