Красива…, до втрати розуму… Якась неземна, ефірна, П’янію метаморфозами, Жіночна, аж неймовірна… Я досі милуюсь поглядом… Сповитий, неначе чарами, То в жар, то проймає холодом, Очима звабливо-карими… І тішусь густими косами, Тепло у руці тримаю, Душа цвіте абрикосами, Пелюстками губ проймає… Торкнутися б ще до вічності… Вдихнути на повні груди, Бо сміху твого ліричності Не можу ніяк забути… Прокинешся ти з трояндами… Наповниш світанок позами, Освітиш життя гірляндами, Лишивши мене без розуму…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
