Красива…, до втрати розуму… Якась неземна, ефірна, П’янію метаморфозами, Жіночна, аж неймовірна… Я досі милуюсь поглядом… Сповитий, неначе чарами, То в жар, то проймає холодом, Очима звабливо-карими… І тішусь густими косами, Тепло у руці тримаю, Душа цвіте абрикосами, Пелюстками губ проймає… Торкнутися б ще до вічності… Вдихнути на повні груди, Бо сміху твого ліричності Не можу ніяк забути… Прокинешся ти з трояндами… Наповниш світанок позами, Освітиш життя гірляндами, Лишивши мене без розуму…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
