Якщо можеш, мене пробач… Розриває і досі плач… Не зручний, не ручний я, бач… Та люблю я тебе, пробач… Хоч не дав я тобі тепла… Але, все ж, - не лукавий вуж… Не тримай ти на мене зла… Вже твоя покарала туш… Не мажор я і не багач… Не із мрій я твоїх шукач… А, виходить, - собі палач… Та люблю я тебе, пробач… Я не виправдав сподівань… Дуже прикро, а так хотів… Цілувати найменшу грань… Викликати щасливий спів… І тепер я лише глядач… Серед ночі сумний пугач… За тобою спостерігач… Та люблю я тебе, пробач… Не злякався твоїх думок… Не сидів я, схрестивши рук… Та не зміг я відкрить замок… За яким є купюрний друк… Якщо можеш, мене пробач… Не почую дитячий плач… Не зручний, не ручний я, бач… Та люблю я тебе, пробач…
Головне, щоб у стосунках, навіть якби там складно не було, усім сторонам залишатися Людьми. І тоді, може і вибачатися не треба. Хоч буває і так, що ніби конфліктів не було, але однаково розлучаються двоє. Тоді у цьому випадку не варто також вибачатися - що було, то було...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0