Чт, 09.10.2025, 07:07
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1076]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2714]
Вірш-пісня [551]
Вірші про Україну [1504]
Вірші про рідний край [816]
Вірші про мову [229]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1011]
Вірші про сім'ю [404]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [117]
Вірші про військових, армію [221]
Вірші про Перемогу, війну [439]
Вірші про кохання [3446]
Вірші про друзів [716]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [335]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [719]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1226]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [276]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [345]
Щастя - ... [604]
Жінка - ... [265]
Життя... [4551]
Філософам [1320]
Громадянину [935]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Як Ви дізнались про сайт?
Всего ответов: 424

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

***І В КОЖНОГО СВІЙ АЛФАВІТ ЛЮБОВІ***

Ми народжені в вік без любові...
Коли: "люби дитину, поки вона спить"...
Коли: "я вчу тебе рости, і сили"...
Коли їжак від дотику тремтить...
Ми виросли - своїх батьків ми діти...
І кожному з нас алфавіт дали...
Любов як розпізнати й як любити ...
Та лиш інструкції не знали досі ми...
В моїй було закладено ділитись,
обійми й відстань ніжність й запах свій...
В твоїй було навчити жити й битись...
Відстоювати себе й простір свій...
Так, кожен на руках із алфавітом...
Йде по життю... І кожен сам один...
І кожен хоче любленим й любити...
Та в кожного є алфавіт лиш свій...
Творець - любов... Любити - його воля....
Та як почути нам усім любов?
Як Вавілонську вежу відновити?..
Освоїти знання усіх цих мов ...
Жаль огортає моє серце й душу ...
Що мови я не знала й твоїх слів...
Твою любов зовсім не помічала...
Та й сам чи розумів, що говорив...

Додав: Ludmilka (28.05.2022) | Автор: © Людмила
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Вірші про кохання, Філософам

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2858 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Nemo: бо справжнє почуття - лише у єдності і взаємності... дякую Вам...

klavysjka: А мова насправді є словесною зброєю, яку боїться ворог.

klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн

klavysjka: Щиро дякую!Гірка й болюча правда життя....Болить кожного щирого українця


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz