Зустріч

Сьогодні мені сили б’ють до краю,
А завтра не зможу й поворухнуть,
Знайшла дорогу, йду собі до раю
І хочу твою стежку перетнуть.

Усе, що зроблено мізерне й неважливе,
Наповнене сльозами чистих драм,
Враховано ж по-справжньому дбайливе,
Справжнє кохання завжди чий-то злам.

Одне важливе, справжнє, неоцінне:
То наша зустріч, коли ледь устиг
Стрибнути в потяг, що вокзал покинув,
Коли за долею в пітьму побіг.

Небесне диво на землі озвалось,
З’явилося у склі мого вікна
Ні перешкод, ні болю не злякалось,
А я зневірилась, що лишисю одна.

Твоє народження – виконане бажання
Мене не було ще на світі і в думках,
А ти вже жив і пеленав кохання,
Хтось дуже лагідний руки у це доклав.

Благословенна наша зустріч й наші слова,
Бо щастя більшого не відчувала ще
Підкиньмо ж у багаття сухі дрова
І хай вогонь від бід убереже.

Весь сенс відкрито і він неосяжний,
Собою наче світ зачарував
Тепер він став щасливий і прекрасний
Його таким зробити забажав.

Наше стрічання вершиться надвечір,
Але я щастя у житті взяла
Я обійняла найдорожчі плечі,
Містком з’єднали наші берега.