Для мене завтра все на світі стане ясно, Тому зустрітися я хочу, та боязко, Що зникла щирість, яка була іще вчора, Що поруч тебе не спокійно, наче вдома. Не хочу втратити це відчуття знайоме Для бідних почуттями невідоме, Коли польоти до кохання на крилах, Коли біжиш на конях і парах. Я завтра взнаю ціну розставання Між нами більше, чи лише бажання Чи серце відгукнеться на тебе Пізнає в натовпі, гукне і здожене. Дізнаюсь скоро: справжні хвилювання, Коли чекала на твоє зізнання Коли боялася поглянути у вічі Хотіла бігти і верталась тричі. Чи справжній сум, коли ти їхав вранці, Ми наче вільні, але долі бранці Одне без одного вдихаємо поволі, Щоб в повних грудях не відчути болі. Я хочу знати: це лиш гра або життя, Бо я спішила й бігла навмання Могла так легко помилитися з опалу І двері вибрати в сусідню чужу залу. Я гляну в очі, вони сіють правду, Вуста брехливі і готують зраду, А очі чисті прочитаю серцем Моє не забариться та озветься. Я хочу знати, що люблю тебе І хай ніхто тебе не забере, То певно справжнє, коли щастя розриває Це так людина цінить і кохає. О, дяка, Боже! Я його кохаю! Настало завтра і вже точно знаю, Усе розквітло; пахощі вирують І твої погляди мене шматують!
|