А твої скроні вже торкнулась сивина... Мені підкреслила твою життєву мудрість... А у очах твоїх живе моя весна... Душі і серця ніжна моя юність... В твоїх руках живе моє тепло... Мій затишок є у твоїх долонях... З тобою моє серце розцвіло... І твій вогонь в моїй душі полонить... Я полюбила дотик твій душі... І розділила навіть прояв болю... Я знаю, може цього не просив... Та це як дар, це як крилатим волю... Я як хранитель, плетивом душі, твою дорогу встелюю любов'ю... І коли поруч...час мій не спішить... Бо пізнаю з тобою власну долю... Творець лишив нам заповідь свою... Що його волю відають в любові... То ж з вдячністю молитву віддаю... Благословляю кожен крок з тобою...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
