Бути разом
- Не намалюю тобі зорі, бо не вмію,
Не подарую тобі небо - не дістану,
А вогник запалю, і він зігріє.
- А що як ненароком я розтану?
- Тоді удвох утворимо струмочок
І потечем у лабіринті часу.
А упадуть сніжинка чи листочок ,
То заберем з собою! Бути разом -
Це навпіл все, що є в нас, розділити:
І сонечко, і чорну-чорну хмару.
Кохання - і листочком шелестіти,
І танути сніжинкою у парі.
Додав: korobova (25.02.2023)
| Автор: © Світлана Коробова
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2032 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але leskiv : Хороший вірш. Я рада, що ви зуміли вирішити проблему.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА