...щоб не шукать кінці любові, ви починайте все спочатку...
Зробити все? Таке можливо? Без квітів, золота, вінця? Хотіти – звісно – це важливо… Та нащо ж вести до кінця?... Уся приємність – на початку, Коли немає протиріч І – ані слова про печатку, І дорога – найменша річ… І все так легко, все так любо, Він – найніжніший в світі птах, У неї медом пахнуть губи, Немає ваг і противаг… І кожна мить – душевне свято, І море часу – для розмов, Її думки – йому присвята, Вона – таємна, знов і знов… Зробити все – таки ймовірно, Та у ймовірності – секрет: Чи буде принц, принцеса вірно Плекати щастя без карет?... Тому і істина – назовні, Шановні хлопчики й дівчатка, Щоб не шукать кінці любовні, Ви починайте все спочатку…
Цікавий зміст, крізь себе бачу два розуміння! Перше, коли постійний початок і повернення в стадію закоханості - є поверхневим ейфорійним. Тоді є хімія, яка по суті творить ілюзію між двома і рожеві окуляри... Хіба ні? Лише на перших нотах не можна зіграти або відчути всю гаму почуттів і відчуттів... Але є і інша думка, ближча мені при прочитанні: починати спочатку як вміння поновлювати дотик двох різних цілісних життів. Лише дотик на межі мені добре з тобою, я радію тобі, взаємно обдаровую і межі коли штамп диктується страхом втрати і бажанням зазіхнути, коли інший стає "потребою" і предметом приречених на розчарування очікувань цих потреб. А яке твоє розуміння початку ти вклав у вірш? Адже кожен бачить крізь своє...
Моє бачення - уже написане, а своє - знайде кожен читач...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
