Неспокійний вітер
Білим снігом цвіту
Засипає в травах наших тіл сліди.
Щоб не міг я знати
В осінь де шукати
Зустрічі одної неземні плоди.
Сонячне сіяння
В тихий час світання
Холодом лягає поміж двох сердець,
Знали безсумнівно
Мрійники наївні,
Що початок мають ночі і кінець… 29.05.08.
|