А, любов пройшла,
Тихо й мовчки так,
Злинула у небо,
Наче диво- птах.
І забулися клятвенні слова,
Ті слова палкі,
Що слухала мовчки
Уночі сова.
Пройшла, наче тінь,
Знялась в неба синь,
Кроки її ніжні пішли в голубінь.
Розтанула Лада у тумані снів,
Наче й Ладо радий,
Що пішов з тих днів.
Cкинула накидку росяну у трави,
Жбурнула вінок свій в озера глибінь,
Їй стало потрібно не талантів й вмінь,
А ґрейцарів і шеке'лів,
Злотих, платинових, срібних,
Діамантових, блискучих-
Стрибнула через вогонь,
І скричала Ладу:
Не потрібний більше ти,
У сморід собі іди!
Ти - ніхто! Ніхто й ніде.
Хай лихо тебе веде!
Біля капища стояв жрець усіх жерців
І мовчав. Ладо зумів їй сказать таке:
Те вино, що випив тут було затерпке.
Я піду. Й пішов в імлу-
Простір дав і час.
Ця легенда, хоч правдива,
Але - не про вас.
І живе собі в печері Ладо сам,
Ну, а Лада, та колишня,
У теремі- палатах,
Добрий вечір!
Ачча дін!
Ачча рата!
Афродіта й Купідон,
Мінерва і Ерос
Не спитали Ладу й Лада,
Який у них етнос.
Так було, дали пораду:
Хто багатий - не товариш
Вже старому Ладу.
І читає Ладо радо легенди
Давні, рукописні,
І- байдужі її слова,
Бо слова- не пісня,
Просто підлі ті прокляття-
Їх дола молитва.
О, немає тут Кохання,
Лиш- за гроші битва.
Вам ґрейца`ри і хоро`ми,
А Ладу - свобода,
Він спитав пораду добру
В слов'янського Рода.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1655 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")