Я у твоїй і досі власті… Такий солодкий приворот… Пульсують скроні попелясті… Палає пестощами рот… І терпнуть ніжністю долоні… І воском тіло мліє ниць… Щоб розчинитися у лоні… Вогню віддатися зіниць… В обійми падати квітчасті… Торкати разом небокрай… Тебе вдихаючи у щасті… З тобою линути у рай… І кожен рух у ейфорії… Ласкава казка в унісон… Нестримна мить у власті мрії… А може це – всього лиш – сон?...
Ой! Який чудовий вірш я прочитала!!! Просто супер! Дякую Вам за цю красу! Бажаю успіхів і натхнення! :roze:
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
у Вас 
1
Просто супер! 
Дякую Вам за цю красу! Бажаю успіхів і натхнення! :roze: