Дивлюсь невпинно у глибини ночі І погляду не можу відвести, Бо бачу там твої чарівні очі, Що здатні в темені вести… А вітер віє свіжістю троянди, Якій ти ніжність щойно віддала, За нею я пройшов би пішки Анди, Аби торкнутися тепла… У тишині, до місячного плеса Твоя усмішка манить на політ, Ти вцілила у серце Ахіллеса, Перевернувши цілий світ… І серед хмар зоря замерехтіла, Від нереально трепетних уяв, Немов душа вернулася до тіла І саме ту я обійняв… У закутках галактики мостами Засяяли омріяні вогні, До попелу жаданими вустами І розчинилися в мені…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
