Я хочу встигнути на тебе надивитися, Найтоншу рису, як солодкий сон, Як тінь від сонця, за тобою витися І світлом погляду світити в унісон… Тебе за вік бажаю наторкатися, Немов по струнах, мелодійних нот, Обіймами світати і смеркатися, Не маючи замовчувань і цнот… Волію настроєм захоплено ділитися І знати суть за порухами вій, Водою чистою вмиватися і литися, Невпинно чути милий голос твій… І з вуст твоїх, немов нектаром, напуватися, До забуття спиняти часто час, Цілуючись щомиті, не націлуватися, Бо щастя є, воно – синонім нас… Тебе кохаючи, достоту накохатися, Немає яскравішої мети, Читаючи, ти точно будеш посміхатися, Про це я мрію і, надіюсь, ти…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 469 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
