Ти – не захоплення, Ти – долі одкровення,
Щасливий затишок, свіча мого життя,
Мені відкрила світ Твого наймення,
Тепер я знаю силу Почуття…
І я літаю, так розкривши крила,
Як ще ніхто ніколи не літав,
Бо довго йшов, щоб Ти мене зустріла,
Щоб поруч Тебе я крилатим став…
І – вір, не вір, не прагну Твого тіла,
Молюсь на Тебе, пишучи вірші,
Щоб Ти їх чути, бачити хотіла,
І пригортала ніжно до душі…
Так, я романтик, відданий, з Любовʼю
Тріпоче серце, рветься до небес,
Бо ради Тебе, житиме з Тобою,
І вже не зможе, бо не хоче, без…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 519 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
