В Житті Всесильні тільки – Ми… Не я, не ти, не він, вона… Так, всі родилися людьми… Та Ми – народження – сповна… І серце – справді – з половин… Не випадковість, не дарма… Якщо вона не бʼється й він… Сумна лунатиме сурма… І спалить жар нещирих губ… Зітліють душі без вогнів… Бо без взаємності – до згуб… Бо викличе байдужість гнів… Звучить могутньо: разом, Ми… Як непохитний небосхил… Ми – обіймаються крильми… А самота не має крил… Шукала доля довго Нас… «Я – тут!», - кричала до обох… І Ми зустрілись, значить – час… Якщо бажаєш, Ти... і Бог…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
