Я не знаю як описати... Не згадаю я захисту тата... Я не знала, що так можливо... Тому хочу про це сказати... Почуваюсь як в теплому світі... За тобою є бурі, грози... За спиною вирують війни - я ж щасливо всміхатимусь... Можна?... Ти задуманий, працьовитий, може й поглядом не зі мною... Мені ж хочеться говорити і ділитись усім з тобою... Я безпечно малюю мрії, і ділюся в найтонших нотах... Озираюсь чи точно ти є... Чи ж у серці моєму доти ... Бачу руки, їх знаю дотик... В них твоя доброта і сила... Страх піймав... І навчив на дотик, розпізнати, що є довіра... Допоміг опустити лати... Тихо з кіс повиймати пір'я... Показав, що боятись досить і шукати зле триголів'я... Я до Бога не раз тікала і просилась назад додому... Обіцяв, що здійснить всі мрії... Сам лишав на порозі твому... Я хоробро боролась з тобою... Уявляла вже перемогу... А душа прокидалась й тихо знов вела до твого порогу... Я не знаю, не пам'ятаю чи пізнала я захист тата... Та я вдячна сьогодні Богу... Що твій затишок дав пізнати...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 6 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
